«ЩО ТАКЕ БУЛІНГ?»

Інформація для батьків, вчителів та учнів.

Психологічне та фізичне насилля серед дітей шкільного віку, його види і поради батькам, педагогам та дітям як діяти у складних ситуаціях

 «ЩО ТАКЕ БУЛІНГ?»

  1. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькування)» від 18 грудня 2018 року №2657 –VІІІ»
  2. Лист МОН України від 29.01.2019 № 1/9-881 «Рекомендації для закладів освіти щодо застосування норм Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів
  3. України щодо протидії булінгу (цькування)» від 18 грудня 2018 року №2637 –VІІІ» (управлінський та просвітницький підхід).

Хто з батьків не мріє, щоб його дитина виросла найрозумнішою, найвродливішою, найсильнішою, найдобрішою і наймужнішою, хто не сподівається, що люди поважатимуть сина чи доньку за працьовитість і знання справи, за вихованість. Одним словом, ми мріємо про всебічну досконалість наших дітей.

Проте, на життєвій ниві нашим дітям доводиться зустрічатися з різними перешкодами, які ми досить часто можемо не помічати. Це і підліткові кризи, і шкільні непорозуміння,конфлікти, навіть жорстокість та насилля. Щодо останнього, то на сьогодні це явище отримало ім’я «булінг».

 Булінг – від англ. bulli – хуліган, залякувати. Це навмисна повторювана поведінка, що проявляється у вигляді цькування, бойкоту, насмішок, дезінформації, знищення особистих, речей, побиття. Це небажана агресивна поведінка дітей шкільного віку, яка призводить до цькування дитини іншою дитиною або групою дітей з метою приниження, залякування та демонстрації сили.

Види булінгу можна об’єднати у групи словесного (вербального), фізичного, соціального (емоційного) та електронного (кібербулінг) знущання, які часто поєднуються для більш сильного впливу.

Це тривалий процес свідомого жорстокого ставлення (фізичного і психічного) з боку дитини або групи дітей до іншої дитини або дітей. Найчастіше булінг відбувається в таких місцях, де контроль з боку дорослих менший або взагалі його нема. Це може бути шкільний двір, коридори, роздягальні, вбиральні, сходи, спортивні майданчики. Найчастіше дитина піддається знущанням і поза територією школи, наприклад на шляху до дому, а також у соціальних мережах.

 Найчастіше жертвами булінгу стають діти, які мають:

  • фізичні вади – погано чують, носять окуляри, фізично слабкі;
  • відсутність досвіду життя в колективі (так звані «домашні діти»);
  • деякі захворювання: заїкання, порушення мовлення, порушення письма;
  • особливості поведінки – замкнуті чи імпульсивні, тривожні;
  • слабо розвинені гігієнічні навички (носять брудні речі, мають неприємний запах);
  • обдарованість, видатні досягнення.

 Наслідки для жертви булінгу.

Розлади психіки. Навіть одиничний випадок булінгу залишає глибокий емоційний шрам, що вимагає спеціальної роботи психолога. Дитина стає агресивною і тривожною, що переходить і в доросле життя. У неї виникають проблеми у поведінці. Вона схильна і до депресій, і до суїциду.

Складнощі у взаєминах. Шанси стати жертвами мобінгу на робочому місці у людей, які пережили булінг в дитинстві, зростають в багато разів. Світова статистика стверджує, що дорослі, які перенесли знущання в дитинстві, в більшості своїй залишаються самотніми на все життя, їм важче підніматися кар’єрними сходами.

Хвороби. Результатом булінгу дуже часто бувають фізичне нездужання.

 

Щоб убезпечити своїх дтей від булінгу батькам варто дотримуватись певних правил:

  • Спілкування з дітьми і довіра. Спільна рибаловля і походи. Це час, щоб зупинитися і вислухати дитину, дізнатися про її переживання. З дитиною потрібно розмовляти. Ніколи не обвинувачувати і не засуджувати її
  • Розумний контроль. Правила мають бути чіткими, але прозорими, підкреслює вона. Втім, контроль – це вторинне. Головне – довіра і хороші стосунки.
  • Відверто про небезпеки. Потрібно відверто говорити з ними про всі ризики, щоб діти розуміли, якими будуть наслідки їхньої необережності. Такі відверті розмови також сприяють взаємній довірі і захищають від небезпечних захоплень в інтернеті.
  • Тривожні дзвіночки. Слід негайно бити не сполох, якщо дитина проводить в інтернеті більш як три години на день, тобто якщо дитина мовчазна, має поганий апетит, не має інтересу до життя та не має інших захоплень й інтересів поза інтернетом.

Головною умовою протидії булінгу та його виникненню є співпраця батьків, вчителів та психолога, розуміючи один одного та наших дітей нам під силу викорінити дане явище. Забезпечивши підтримку та розуміння підростаючому поколінню.

Як вчителю не стати жертвою булінгу

https://nus.org.ua/articles/yak-vchytelyu-ne-staty-zhertvoyu-bulingu/

 

Як виявити жертву цькування у школі. Алгоритм для батьків

Порядок реагування

на доведені випадки булінгу (цькування)

  1. Якщо комісія, створена для розгляду випадку булінгу (цькування),  визнала, що це був булінг (цькування), а не одноразовий конфлікт чи сварка, то керівник навчального закладу в обов’язковому порядку повідомляє про це  уповноваженим підрозділам:
  • Ювенальній поліції сектору превенції Конотопського відділу Національної поліції;
  • Службі у справах дітей.
  1. У разі, якщо комісія не кваліфікує випадок як булінг (цькування), а постраждалий не згодний з цим, то він може одразу звернутися до органів Національної поліції із заявою.

Телефони довіри

 Дитяча лінія 116 111 або 0 800 500 225 (з 12.00 до 16.00);

  • Гаряча телефонна лінія щодо булінгу 116 000;
  • Гаряча лінія з питань запобігання насильству 116 123 або 0 800 500335;
  • Уповноважений Верховної Ради з прав людини 0 800 50 17 20;
  • Уповноважений Президента України з прав дитини 044 255 76 75;
  • Центр надання безоплатної правової допомоги 0 800 213 103;
  • Національна поліція України 102.

Вам може бути цікаво...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *