Освітня програма
Проєкт
освітньої програми на 2020-2021 н.р.
Конотопської загальноосвітньої школи
І-ІІІ ступенів №11
Конотопської міської ради
Сумської області
Конотоп
2020
ЗМІСТ
Розділ 1. Призначення школи та засіб її реалізації
Розділ 2. Опис «моделі» випускника школи
Розділ 3. Цілі та задачі освітнього процесу школи
Розділ 4. Освітня програма закладу та її обґрунтування
4.1. Освітня програма початкової освіти
4.2. Освітня програма базової середньої освіти
4.3. Освітня програма 10-11 класів (профільна освіта)
Розділ 5. Особливості організації освітнього процесу та застосовування в ньому педагогічних технологій
Розділ 6. Показники (вимірники) реалізації освітньої програми
Розділ 7. Програмно-методичне забезпечення освітньої програми
Розділ 1 Призначення школи та засіб її реалізації
Призначення школи полягає в наданні якісної повної загальної освіти дітям шкільного віку мікрорайону школи, забезпеченні їх всебічного розвитку, виховання і самореалізації особистості яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності.
Досягнення цієї мети забезпечується шляхом формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності. Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів.
Спільними для всіх компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість, ініціативність, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, здатність співпрацювати з іншими людьми.
Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення здобувачів освіти до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості перевіряти його на практиці й встановлювати причинно-наслідкові зв’язки. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметнихзв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Здобувачі освіти набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.
Основним засобом реалізації призначення закладу загальної середньої освіти є засвоєння здобувачами освіти обов’язкового мінімуму змісту загальноосвітніх програм, а також уведення в навчальний план предметів і курсів, що сприяють загальнокультурному розвитку особистості та формують гуманістичний світогляд; надання учням можливості вибору профілю навчання, темпу засвоєння навчального матеріалу; інтеграція навчальної та позанавчальної діяльності.
Освітня програма, що реалізується в закладі, спрямована на: формування в здобувачів освіти сучасної наукової картини світу; виховання працьовитості, любові до природи; розвиток в учнів національної самосвідомості; формування людини та громадянина, яка прагне вдосконалювання та перетворення суспільства; інтеграцію особистості в систему світової та національної культури; вирішення задач, формування загальної культури особистості, адаптації особистості до життя в суспільстві; виховання громадянськості, поваги до прав і свобод людини, поваги до культурних традицій та особливостей інших народів в умовах багатонаціональної держави; створення основи для усвідомленого відповідального вибору та наступного освоєння професійних освітніх програм; формування потреби учнів до самоосвіти, саморозвитку, самовдосконалення тощо.
Реалізація освітньої програми школи здійснюється через три рівні освіти:
- початкова освіта тривалістю чотири роки;
- базова середня освіта тривалістю п’ять років;
- профільна середня освіта тривалістю три роки.
Розділ 2 Модель випускника
Випускник Нової української школи і Конотопської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №11, зокрема – це особистість, патріот та інноватор.
- Цілісна особистість, усебічно розвинена, здатна до критичного мислення;
- Патріот з активною позицією, який діє згідно з морально-етичними принципами і здатний приймати відповідальні рішення;
- Інноватор, здатний змінювати навколишній світ, розвивати економіку, конкурувати на ринку праці, вчитися впродовж життя.
Освічені українці, всебічно розвинені, відповідальні громадяни і патріоти, здатні до інновацій – ось загальна формула, до якої прагне школа і наша є не винятком. Стоячи на порозі великим змін, ми приймаємо їх і будуємо формулу «випускника» по максимуму, тому що віримо: ось хто поведе Україну в ХХІ століття.
Сучасний світ складний. Дитині недостатньо дати лише знання. Ще необхідно навчитися користуватися ними. Знання та вміння, взаємопов’язані з ціннісними установками учня, формують його життєві компетентності, необхідні для успішної самореалізації у житті, навчанні та праці.
Ключові компетентності – це ті якості, яких кожен потребує для особистої реалізації, розвитку, активної громадянської позиції, соціальної інклюзії та працевлаштування і які здатні забезпечити життєвий успіх молоді у суспільстві знань.
Наш випускник – це передусім людина творча, з великим потенціалом саморозвитку та самореалізації, широким спектром особистості:
- випускник школи добре проінформована особистість;
- прагне до самоосвіти та вдосконалення;
- готовий брати активну участь у суспільно-культурному житті громади, держави; · є свідомим громадянином, готовим відповідати за свої вчинки;
- свідомо ставиться до свого здоров’я та довкілля;
- мислить креативно, використовуючи увесь свій творчий потенціал.
Випускник компетентний у ставленні до життя — реалізує себе через самопізнання, саморозуміння та інтелектуальну культуру.
Випускник початкових класів має знання, уміння та навички, передбачені стандартом початкової освіти. Він упевнений у собі, старанний, працелюбний, самостійний, дисциплінований, вмотивований на досягнення успіху, вміє слухати і чути, критично мислити і має почуття самоконтролю, навички навчальної діяльності, культуру поведінки і мови, основи особистої гігієни і здорового способу життя.
Випускник базової основної школи володіє певними якостями і вміннями на рівні вимог державних освітніх стандартів успішно засвоює загальноосвітні програми з усіх предметів шкільного навчального плану; має систему розумових навичок (порівняння, узагальнення, аналіз, синтез, класифікацію, визначення головного); володіє основами комп’ютерної грамотності; знає свої громадянські права і вміє їх реалізувати; оцінює свою діяльність з погляду моральності та етичних цінностей; дотримується правил культури поведінки і спілкування; веде здоровий спосіб життя; готовий до форм і методів навчання, використовуваних у старших класах.
Випускник старших класів має міцні знання на рівні вимог державних освітніх стандартів, що забезпечує вступ до закладу вищої професійної освіти та подальше успішне навчання; володіє іноземною мовою на базовому рівні; має високий рівень комп’ютерної грамотності (програмування, навички технічного обслуговування); володіє культурою інтелектуальної діяльності; знає і поважає культуру України та інших народів; поважає свою й чужу гідність, права, свободи інших людей; дотримується правил культури поведінки і спілкування; має почуття соціальної відповідальності; веде здоровий спосіб життя; володіє способами отримання інформації; прагне духовного і соціального добробуту.
Наш випускник – свідомий громадянин і патріот своєї країни, готовий до сміливих і успішних кроків у майбутнє.
Розділ 3 Цілі та задачі освітнього процесу школи
Перед закладом освіти поставлені такі цілі освітнього процесу:
1.Забезпечити засвоєння здобувачами освіти обов’язкового мінімуму змісту початкової, основної, середньої (повної) загальної освіти на рівні вимог державного освітнього стандарту;
2.Гарантувати наступність освітніх програм усіх рівнів;
3.Створити основу для адаптації учнів до життя в суспільстві, для усвідомленого вибору та наступного засвоєння професійних освітніх програм;
4.Формувати позитивну мотивацію учнів до навчальної діяльності;
5.Забезпечити соціально-педагогічні відносини, що зберігають фізичне, психічне та соціальне здоров’я учнів;
- Підвищення кваліфікації педагогічних працівників шляхом своєчасного та якісного проходження курсів перепідготовки;
7.Проведення атестації та сертифікації педагогів;
8.Цілеспрямоване вдосконалення навчально-матеріальної бази школи.
Загальні очікувані результати навчання здобувачів освіти
Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.
| № з/п | Ключові компетентності | Очікувані результати |
| 1 | Спілкування державною мовою | Уміння: ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати, робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у текстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти, пояснювати і перетворювати тексти задач (усно і письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні термінологію з окремих предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень; уникнення невнормованих іншомовних запозичень у спілкуванні на тематику окремого предмета; поповнювати свій словниковий запас.
Ставлення: розуміння важливості чітких та лаконічних формулювань. Навчальні ресурси: означення понять, формулювання властивостей, доведення правил, теорем |
| 2 | Спілкування іноземними мовами | Уміння: здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух зміст автентичних текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту; здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань; використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб.
Ставлення: критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб; висловлювати свої думки, почуття та ставлення; ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування; ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов; адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною мовою. Навчальні ресурси:підручники, словники, довідкова література, мультимедійні засоби, адаптовані іншомовні тексти. |
| 3 | Математична компетентність | Уміння: оперувати текстовою та числовою інформацією; встановлювати відношення між реальними об’єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо); розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати і досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об’єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях.
Ставлення: усвідомлення значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших предметів. Навчальні ресурси: розв’язування математичних задач, і обов’язково таких, що моделюють реальні життєві ситуації |
| 4 | Основні компетентності у природничих науках і технологіях | Уміння: розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі; будувати та досліджувати природні явища і процеси; послуговуватися технологічними пристроями.
Ставлення: усвідомлення важливості природничих наук як універсальної мови науки, техніки та технологій. усвідомлення ролі наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях Навчальні ресурси: складання графіків та діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу |
| 5 | Інформаційно-цифрова компетентність | Уміння: структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень.
Ставлення: критичне осмислення інформації та джерел її отримання; усвідомлення важливості інформаційних технологій для ефективного розв’язування математичних задач. Навчальні ресурси: візуалізація даних, побудова графіків та діаграм за допомогою програмних засобів |
| 6 | Уміння вчитися впродовж життя | Уміння: визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість.
Ставлення: усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності. Навчальні ресурси: моделювання власної освітньої траєкторії |
| 7 | Ініціативність і підприємливість | Уміння: генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв’язання життєвого завдання.
Ставлення: ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших. Навчальні ресурси: завдання підприємницького змісту (оптимізаційні задачі) |
| 8 | Соціальна і громадянська компетентності | Уміння: висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет; орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити споживчий вибір, спираючись на різні дані.
Ставлення: ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну справу; налаштованість на логічне обґрунтування позиції без передчасного переходу до висновків; повага до прав людини, активна позиція щодо боротьби із дискримінацією. Навчальні ресурси: завдання соціального змісту |
| 9 | Обізнаність і самовираження у сфері культури | Уміння: грамотно і логічно висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог, враховуючи національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і взаємодії; враховувати художньо-естетичну складову при створенні продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо).
Ставлення:культурна самоідентифікація, повага до культурного розмаїття у глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого предмета на людську культуру та розвиток суспільства. Навчальні ресурси:математичні моделі в різних видах мистецтва |
| 10 | Екологічна грамотність і здорове життя | Уміння: аналізувати і критично оцінювати соціально-економічні події в державі на основі різних даних; враховувати правові, етичні, екологічні і соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як інтерпретації результатів вирішення проблем можуть бути використані для маніпулювання.
Ставлення:усвідомлення взаємозв’язку окремого предмета та екології на основі різних даних; ощадне та бережливе відношення до природніх ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; розгляд порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо. Навчальні ресурси: навчальні проекти, завдання соціально-економічного, екологічного змісту; задачі, які сприяють усвідомленню цінності здорового способу життя |
Виокремлюються в навчальних програмах такі наскрізні лінії ключових компетентностей:
- «Екологічна безпека й сталий розвиток»,
- «Громадянська відповідальність»,
- «Здоров’я і безпека»,
- «Підприємливість і фінансова грамотність».
Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища. Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.
Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:
- організацію навчального середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;
- окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;
- предмети за вибором;
- роботу в проектах;
- позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.
| Наскрізна лінія | Коротка характеристика |
| Екологічна безпека й сталий розвиток | Формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь.
Проблематика наскрізної лінії реалізується через завдання з реальними даними про використання природних ресурсів, їх збереження та примноження. Аналіз цих даних сприяє розвитку бережливого ставлення до навколишнього середовища, екології, формуванню критичного мислення, вміння вирішувати проблеми, критично оцінювати перспективи розвитку навколишнього середовища і людини. Можливі уроки на відкритому повітрі. |
| Громадянська відповідальність | Сприятиме формуванню відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства. Ця наскрізна лінія освоюється в основному через колективну діяльність (дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо), яка поєднує окремі предмети між собою і розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок.
Вивчення окремого предмета має викликати в учнів якомога більше позитивних емоцій, а її зміст — бути націленим на виховання порядності, старанності, систематичності, послідовності, посидючості і чесності. Приклад вчителя покликаний зіграти важливу роль у формуванні толерантного ставлення до товаришів, незалежно від рівня навчальних досягнень. |
| Здоров’я і безпека | Завданням наскрізної лінії є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище.
Реалізується через завдання з реальними даними про безпеку і охорону здоров’я (текстові завдання, пов’язані з середовищем дорожнього руху, рухом пішоходів і транспортних засобів). Варто звернути увагу на проблеми, пов’язані із ризиками для життя і здоров’я. Вирішення проблем, знайдених з «ага-ефектом», пошук оптимальних методів вирішення і розв’язування задач тощо, здатні викликати в учнів чимало радісних емоцій. |
| Підприємливість і фінансова грамотність | Наскрізна лінія націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння учнями практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо).
Ця наскрізна лінія пов’язана з розв’язуванням практичних завдань щодо планування господарської діяльності та реальної оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету, формування економного ставлення до природних ресурсів. |
Розділ 4 Освітня програма закладу та її обґрунтування
4.1. Освітня програма початкової освіти
Освітня програма початкової освіти (далі освітня програма) окреслює рекомендовані підходи до планування й організації Конотопської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №11, початкової освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом початкової освіти. Початкова освіта здобувається з шести років (відповідно до Закону України «Про освіту»).
Освітня програма І ступеня (початкова освіта) розроблена на виконання:
- Закону України «Про освіту» (Прийняття від 05.09.2017. Набрання чинності 28.09.2017 );
- Закону України «Про загальну середню освіту» ( Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом № 1642-III вiд 06.04.2000, ВВР, 2000, № 27, ст.213 ),(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами № 2905-III вiд 20.12.2001, ВВР, 2002, № 12-13, ст.92,№ 380-IV вiд 26.12.2002, ВВР, 2003, № 10-11, ст.86,№ 1344-IV вiд 27.11.2003, ВВР, 2004, № 17-18, ст.250,№ 2285-IV вiд 23.12.2004, ВВР, 2005, № 7-8, ст.162 N 2505-IV вiд 25.03.2005, ВВР, 2005, № 17, 18-19, ст.267,№ 3235-IV вiд 20.12.2005, ВВР, 2006, № 9,№ 10-11, ст.96,№ 489-V вiд 19.12.2006 – набирає чинності з 01.01.2007 р.), крім того:
1-2 класи
- Постанови Кабінету Міністрів України №87 від 21.02.2018 «Про затвердження Державного стандарту початкової освіти» для 1-х класів
- Наказ МОН України №268 від 21.03.2018
“Про затвердження типових освітніх та навчальних програм для 1-2-х класів закладів загальної середньої освіти”; - Наказ МОН України №923 від 20.08.2018
“Про затвердження методичних рекомендацій щодо адаптаційного періоду для учнів першого класу у Новій українській школі”; - Наказ МОН України №924 від 20.08.2018
“Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів першого класу у Новій українській школі”; - Лист МОН України№1/9-344 від 25.05.2018
“Про завершення експертизи освітніх програм” - Лист Департаменту загальної середньої та дошкільної освіти МОН України№2-1250, 2.2-1255 від 21.05.2018
“Формувальне оцінювання учнів 1 класу” - Лист МОН України№1/9-415 від 03.07.2018
“Інструктивно-методичні рекомендації щодо вивчення в закладах загальної середньої освіти навчальних предметів та організації освітнього процесу у 2018-2019 навчальному році”
3-4 класи
- Постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 року № 462 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти» для 2-4-х класів
- Наказ МОН України від 08.10.2019 № 1273 у новій редакції. Типові освітні програми для 3-4 класів НУШ були затверджені наказом МОН від 27.12.2018 № 1461, відтак, у новій редакції цей наказ має назву «Про затвердження переліків типових освітніх та навчальних програм для 3-4 класів закладів загальної середньої освіти».
- Наказ МОН України№407 від 20.04.2018
“Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти І ступеня”
Програма визначає загальний обсяг навчального навантаження на тиждень, забезпечує взаємозв’язки окремих предметів, курсів за вибором, їх інтеграцію та логічну послідовність вивчення які будуть подані в рамках навчальних планів:
Метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей, розвиток самостійності, творчості та допитливості.
Початкова освіта має такі цикли, як 1—2 і 3—4 класи, що враховують вікові особливості розвитку та потреби дітей і дають можливість забезпечити подолання розбіжностей у досягненнях, зумовлених готовністю до здобуття освіти. Вимоги до обов’язкових результатів навчання визначаються з урахуванням компетентнісного підходу до навчання, в основу якого покладено ключові компетентності:
1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;
2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;
3) математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;
4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;
5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;
6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;
7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;
8) навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;
9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;
10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;
11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.
Основою формування ключових компетентностей є досвід здобувачів освіти, їх потреби, які мотивують до навчання, знання та вміння, які формуються в різному освітньому середовищі (школі, родині), різноманітних соціальних ситуаціях і зумовлюють формування ставлення до них. Спільними для всіх ключових компетентностей є такі вміння, як читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами. Компетентності здобувачів освіти визначено за такими освітніми галузями, які забезпечують формування всіх ключових компетентностей.
загальний обсяг навчального навантаження
Загальний обсяг годин по 1-х класах 700 годин/навчальний рік
Загальний обсяг годин по 2-х класах 770 годин/навчальний рік
Загальний обсяг годин по 3-х класах 805 годин/навчальний рік
Загальний обсяг по 4-х класах 910 годин/навчальний рік.
Перелік, зміст, тривалість і взаємозв’язок освітніх галузей
Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальнихпрограмах
У початковій школі здійснюватиметься поділ класів на групи при вивченні іноземних мов відповідно до чинних нормативів (наказ Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 р. № 128, зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 06.03.2002 за № 229/6517).
Перелік освітніх галузей для 1-А,Б класів,2-А,Б класів, 3-А,Б класів
які працюватимуть за НУШ-2
| • Мовно-літературна, у тому числі:
• Рідномовна освіта (українська мова та література;) (МОВ) • Іншомовна освіта (ІНО) |
| • Математична (МАО) |
| • Природнича (ПРО) |
| • Технологічна (ТЕО) |
| • Інформатична (ІФО) |
| • Соціальна і здоров’язбережувальна (СЗО) |
| • Громадянська та історична (ГІО) |
| • Мистецька (МИО) |
| • Фізкультурна (ФІО) |
Мовно-літературна освітня галузь в 1-3 – х класах реалізується навчальним предметом «Українська мова», «Іноземна мова»(англійська) та інтегрованому курсі «Я досліджую світ». Вивчення української мови в 1-3 класі передбачає часовий розподіл програмового матеріалу між предметом «Українська мова» та інтегрованим курсом «Я досліджую світ» (мовно-літературна галузь).
Математична освітня галузь реалізується в 1-3-х класах через навчальний предмет «Математика».
Природнича, технологічна, інформативна, соціальна і здоров’язбережна, громадянська та історична освітні галузі реалізується в 1-2-х класах через навчальний предмет «Я досліджую світ»., та інформативна освітня галузь в 3-х класах реалізується через предмет «Інформатика».
Мистецька освітня галузь реалізується в 1-х класах через навчальний предмет «Мистецтво». У 2-3-х класах через навчальні предмети образотворче мистецтво та музичне мистецтво.
Фізкультурна освітня галузь реалізується в 1-3-х класах через навчальний предмет «Фізична культура».
Навчальний план з українською мовою навчання для початкової школи
- 3-х класів) на 2020 – 2021 навчальний рік
| Освітня галузь | Навчальні предмети | Кількість годин на тиждень у класах | |||||
| Класи | 1-а | 1-б | 2-а | 2-б | 3-а | 3-б | |
| Кількість учнів | 21 | 21 | 31 | 30 | 26 | 27 | |
| Мовно-літературна
Іншомовна |
Українська мова | 5 | 5 | 5-5 | 5-5 | 5 | 5 |
| Іноземна мова(англійська) | 2 | 2 | 3-3 | 3-3 | 3 | 3 | |
| Математична | Математика | 3 | 3 | 3 | 3 | 4 | 4 |
| Мовно-літературна | Я досліджую світ | 7
(з них українська мова 2 год.) |
7
(з них українська мова 2 год.) |
8
(з них українська мова 2 год.- 2 год.) |
8
(з них українська мова 2 год.- 2 год.) |
7
(з них українська мова 2 год.
|
7
(з них українська мова 2 год.
|
| Математична | |||||||
| Природнича | |||||||
| Технологічна | |||||||
| Інформатична | |||||||
| Соціальна і здоров’язбережна | |||||||
| Громадянська та історична | |||||||
| Інформатична | Інформатика | 1-1 | 1-1 | ||||
Мистецька |
Мистецтво
|
2 | 2 | ||||
| Образотворче мистецтво | 1 | 1 | 1 | 1 | |||
| Музичне мистецтво | 1 | 1 | 1 | 1 | |||
| Фізкультурна | Фізична культура | 3 | 3 | 3 | 3 | 3 | 3 |
| Усього | 19+3 | 19+3 | 21+3 | 21+3 | 22+3 | 22+3 | |
| Курси за вибором: | Індивідуальні заняття з учнями, які потребують педагогічної підтримки | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 |
| Гранично допустиме навчальне навантаження на одного учня | 20 | 20 | 22 | 22 | 23 | 23 | |
| Всього (без урахування поділу класів на групи) | 20+3 | 20+3 | 22+3 | 22+3 | 23+3 | 23+3 | |
| Всього фінансується | 23 | 23 | 25 | 25 | 26 | 26 | |
Перелік освітніх галузей для 4-х класів
Освітня галузь «Мови і літератури» реалізується в 4 класах навчальними предметами «Українська мова», «Літературне читання» та «Іноземна мова(англійська)».
Освітня галузь «Математика» реалізується в 4 класах через навчальний предмет «Математика».
Освітня галузь «Природознавство» у 4 класах реалізується через навчальний предмет «Природознавство».
Освітня галузь “Суспільствознавство” у 4 класах реалізується навчальним предметом “Я у світі”.
Освітня галузь «Здоров’я і фізична культура» у 4 класах реалізується навчальними предметами «Фізична культура» та «Основи здоров`я».
Освітня галузь «Мистецтво» реалізується в усіх класах навчальними предметами «Образотворче мистецтво» і «Музичне мистецтво».
Освітня галузь «Технології» реалізується у 4 класах навчальним предметом «Трудове навчання» та навчальним предметом «Інформатика».
У 4 класах виділено по 1-й годині на вивчення курсу «Зарубіжна література» для формування в учнів здатності сприймати найкраще і найцінніше, що виробило людство протягом століть та розширення в них культурно-пізнавальних інтересів.
У 1-3 класах виділено по 1 годині на індивідуальні заняття з учнями, які потребують педагогічної підтримки.
У 4 класах виділено по 1 годині на індивідуальні та групові заняття з обдарованими дітьми, з метою надання допомоги в отриманні знань, розвитку загальних здібностей, які можуть переноситися на різні види діяльності, підготовки дитини до свідомого вибору галузі, в якій вона хоче розвиватися.
Навчальний план з українською мовою навчання для початкової школи
(4 класи) на 2020 – 2021 навчальний рік
| Освітня галузь | Навчальні предмети | Кількість годин на тиждень у класах | |
| Класи | 4а | 4б | |
| Кількість учнів | 25 | 28 | |
| Мови і літератури | Українська мова | 4/3 | 4/3-4/3 |
| Літературне читання | 3/4 | 3/4- 3/4 | |
| Англійська мова | 2 | 2-2 | |
| Математика | Математика | 4 | 4 |
| Природознавство | Природознавство | 2 | 2 |
| Суспільствознавство | Я у світі | 1 | 1 |
Мистецтво |
Музичне мистецтво | 1 | 1 |
| Образотворче мистецтво | 1 | 1 | |
| Технології | Трудове навчання | 1 | 1 |
| Інформатика | 1-1 | 1-1 | |
| Здоров’я і фізична культура | Основи здоров’я
|
1 | 1 |
| Фізична культура | 3 | 3 | |
| Усього | 21 + 3 | 21 + 3 | |
| Курси за вибором: | Зарубіжна література | 1 | 1 |
| Індивідуальні заняття з обдарованими учнями | 1 | 1 | |
| Гранично допустиме навчальне навантаження на одного учня | 23 | 23 | |
| Всього (без урахування поділу класів на групи) | 23 + 3 | 23 + 3 | |
| Всього фінансується | 26 | 26 | |
Очікувані результати навчання здобувачів початкової освіти
Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів, окреслених Типовими освітніми програмами.
Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване наформування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.
Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості перевіряти його на практиці й встановлювати причинно-наслідкові зв’язки. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметнихзв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.
4.2. Освітня програма базової середньої освіти
Освітня програма загальної середньої освіти ІІ ступеня (базова середня освіта) розроблена на виконання Закону України «Про освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти» відповідно до Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня (наказ Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 405) з навчанням українською мовою і вивченням мови національної меншини.
Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 5-9-х класів закладів загальної середньої освіти складає 5845 годин/навчальний рік:
для 5-х класів – 1050 годин/навчальний рік,
для 6-х класів – 1155 годин/навчальний рік,
для 7-х класів – 1172,5 годин/навчальний рік,
для 8-х класів – 1207,5 годин/навчальний рік,
для 9-х класів – 1260 годин/навчальний рік.
Освітню програму укладено за такими освітніми галузями:
- Мови і літератури
- Суспільствознавство
- Мистецтво
- Математика
- Природознавство
- Технології
- Здоров’я і фізична культура
Навчальні плани ІІ ступеня передбачають реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні, яка є спільною для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування і форм власності, та варіативну складову, що є шкільним компонентом і задовольняє освітні потреби учнів та їх батьків.
Повноцінність базової освіти забезпечується реалізацією як інваріантної, так і варіативної складових, які в обов’язковому порядку фінансуються з бюджету.
З метою виконання вимог Державного стандарту навчальні плани містять усі предмети інваріантної складової, передбачені обраним варіантом навчальних планів та варіативної складової.
Години варіативної складової розподіляються на:
- упровадження курсів за вибором;
- факультативи.
- Типова освітня програма закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня, затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 року № 405;
| Освітні
галузі |
Навчальні предмети | |||||||||
| Мови і
літ літератури |
Класи | 5-A | 5-Б | 6 | 7-А | 7-Б | 8-А | 8-Б | 9 | |
| Кількість учнів | 29 | 32 | 33 | 21 | 21 | 26 | 29 | 30 | ||
| Українська мова | 3,5-3,5 | 3,5-3,5 | 3,5-3,5 | 2,5 | 2,5 | 2 | 2-2 | 2-2 | ||
| Українська література | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | ||
| Англійська мова | 3-3 | 3-3 | 3-3 | 3 | 3 | 3 | 3-3 | 3-3 | ||
| Зарубіжна література | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | ||
| Суспільство
знавство |
Історія України | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1,5 | 1,5 | 1,5 | |
| Всесвітня історія | – | – | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | ||
| Основи правознавства | – | – | – | – | – | – | – | 1 | ||
| Мистецтво | Музичне мистецтво | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | – | – | – | |
| Образотворче мистецтво | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | – | – | – | ||
| Мистецтво | – | – | – | – | – | 1 | 1 | 1 | ||
| Математика | Математика | 4 | 4 | 4 | – | – | – | – | – | |
| Алгебра | – | – | – | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | ||
| Геометрія | – | – | – | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | ||
| Природознав
ство |
Природознавство | 2 | 2 | – | – | – | – | – | – | |
| Біологія | – | – | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | ||
| Географія | – | – | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 1,5 | ||
| Фізика | – | – | – | 2 | 2 | 2 | 2 | 3 | ||
| Хімія | – | – | – | 1,5 | 1,5 | 2 | 2 | 2 | ||
| Технології | Трудове навчання | 2-2 | 2-2 | 2-2 | 1 | 1 | 1 | 1-1 | 1-1 | |
| Інформатика | 1-1 | 1-1 | 1-1 | 1-1 | 1-1 | 2-2 | 2-2 | 2-2 | ||
| Здоров’я і фізична
культура |
Основи здоров’я | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | |
| Фізична культура* | 3* | 3* | 3* | 3* | 3* | 3* | 3* | 3* | ||
| Разом
|
23,5+3* | 23,5+3* | 26,5+3* | 28+3* | 28+3* | 28,5+3* | 28,5+3* | 30+3* | ||
| Додатковий час на навчальні предмети, факультативи, індивідуальні заняття та консультації | 3,5 | 3,5 | 3,5
|
2,5
|
2,5 | 3 | 3 | 3 | ||
| Курси за вибором: | ||||||||||
| Екологія рослин | 1 | |||||||||
| Життя рослин | 1 | 1 | ||||||||
| Психологія спілкування | 0,5 | 0,5 | 0,5 | |||||||
| Факультативи
Охорона тварин |
1 | |||||||||
| Аптека природи | 1 | 1 | ||||||||
| Світ кімнатних рослин | 1 | 1 | ||||||||
| Основи хімічних знань | 2 | 2 | 2 | |||||||
| Розв’язування тестових задач | 1 | 1 | ||||||||
| Математичний калейдоскоп | 1 | |||||||||
| Креслення |
|
1 | 1 | 1 | ||||||
| Сходинки до вершини «Я» | 1,5 | 1,5 | ||||||||
| Гранично допустиме навчальне навантаження на одного учня | 28 | 28 | 31 | 32 | 32 | 33 | 33 | 33 | ||
| Всього (без урахування поділу класів на групи) | 27+3* | 27+3* | 30+3* | 30,5+ 3* | 30,5 +3* | 31,5+3* | 31,5+3* | 33+3* | ||
4.3. Освітня програма 10-11 класів (профільна середня освіта)
Так як школа має давні традиції та напрацювання природничо-математичного напряму, тому і навчальні плани побудовані на поглибленому вивченні предметів хіміко-біологічного профілю. Хоча організація освітнього процесу заснована на досягненні очікуваних результатів , зазначених у Типових освітніх програмах трьох ступенів навчання.
Загальний обсяг навчального навантаження здобувачів профільної середньої освіти для 10-11-х класів складає 2660 годин/навчальний рік:
для 10-х класів – 1330 годин/навчальний рік,
для 11-х класів – 1330 годин/навчальний рік.
Перелік освітніх галузей. Типову освітню програму укладено за такими освітніми галузями:
Мови і літератури
Суспільствознавство
Мистецтво
Математика
Природознавство
Технології
Здоров’я і фізична культура
Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах.
Реалізація змісту освіти, визначеного Державним стандартом, також забезпечується вибірково-обов’язковими предметами («Інформатика», «Технології», «Мистецтво»)
Зміст профілю навчання реалізується системою окремих предметів і курсів:
– базові та вибірково-обов’язкові предмети, що вивчаються на рівні стандарту;
– профільні предмети ;
– курси за вибором, до яких належать спеціальні і факультативні курси.
Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальному плані, складеному на основі типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня, затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 року № 408;
| Навчальні предмети | Кількість годин на тиждень у класах | |
| Класи | 10 | 11 |
| Кількість учнів | 20 | 26 |
| Українська мова | 2 | 2 |
| Українська література | 2 | 2 |
| Зарубіжна література | 1 | 1 |
| Англійська мова | 2 | 2 |
| Історія України | 1,5 | 1,5 |
| Всесвітня Історія | 1 | 1 |
| Громадянська освіта | 2 | – |
| Алгебра і початки аналізу | 1/2 | 1/2 |
| Геометрія | 2/1 | 2/1 |
| Біологія і екологія | 2+3 | 2+3 |
| Географія | 1,5 | 1 |
| Фізика | 2 | 3 |
| Астрономія | 1 | 1 |
| Хімія | 1,5+2,5 | 2+4 |
| Фізична культура * | 3 | 3 |
| Захист України | 1,5 | 1,5 |
| Технології | 1 | 2 |
| Інформатика | 2-2 | 1-1 |
| Додатковий години на профільні предмети, окремі базові предмети, спеціальні курси та індивідуальні заняття | 8 | 9 |
| Курси за вибором: | 0,5 | |
| Вибрані питання загальної та органічної хімії | 0,5 | |
| Факультативи | 2 | 2 |
| Довузівська підготовка з математики | 1 | 1 |
| Убережи себе від ВІЛ | 1 | |
| Розв’язування задач з хімії | 1 | |
| Гранично допустиме навантаження | 33 | 33 |
| Всього фінансується | 38 | 38 |
Розділ 5 Особливості організації освітнього процесу та застосовування в ньому педагогічних технологій
Великого значення на сьогоднішній день набуває аспект педагогіки партнерства між всіма учасниками освітнього процесу.
Педагогіка партнерства (співробітництва) ґрунтується на принципах гуманізму й творчого підходу до розвитку особистості. Її метою бачимо створення нового гуманного співтовариства. Головним завданням педагогіки партнерства вбачаємо:
- подолання інертності мислення,
- перехід на якісно новий рівень побудови взаємовідносин між учасниками освітнього процесу.
Це завдання реалізовується у спільній діяльності учителя й учнів, учителя й батьків, що передбачає взаєморозуміння, єдність інтересів і прагнень з метою особистісного розвитку школярів.
Принципи партнерства застосовуємо:
- повага до особистості;
- доброзичливість і позитивне ставлення;
- довіра у відносинах;
- діалог – взаємодія – взаємоповага;
- розподілене лідерство (проактивність, право вибору та відповідальність за нього, горизонтальність зв’язків);
- принципи соціального партнерства (рівність сторін, добровільність прийняття зобов’язань, обов’язковість виконання домовленостей).
Утілюючи ідеї педагогіки партнерства, вчителю необхідно використовувати в своїй роботі не тільки стандартні методи організації освітнього процесу, але в більшій мірі виявляти ініціативу і будувати навчання і виховання таким чином, щоб дитина була постійно залучена до спільної діяльності. Як інструменти педагогіки партнерства можна використовувати цікаві й захоплюючі розповіді, відверту бесіду, справедливу і незалежну оцінку, заохочення творчих успіхів, особистий приклад, зустрічі з цікавими людьми, спільний пошук рішень, спільні суспільно корисні справи, благодійні акції тощо.
Упродовж останніх років наполегливо працюємо на упровадження особистісно-орієнтованої моделі освіти, заснованої на ідеології дитиноцентризму.
Дитиноцентризм розуміється як максимальне наближення навчання і виховання конкретної дитини до її сутності, здібностей і життєвих планів.
Актуальними для нової української школи є такі ідеї дитиноцентризму:
- відсутність адміністративного контролю, який обмежує свободу педагогічної творчості;
- активність учнів у навчальному процесі, орієнтація на інтереси та досвід учнів, створення навчального середовища, яке б перетворило навчання на яскравий елемент життя дитини;
- практична спрямованість навчальної діяльності, взаємозв’язок особистого розвитку дитини з її практичним досвідом;
- відмова від орієнтації освітнього процесу на середнього школяра і обов’язкове врахування інтересів кожної дитини;
- виховання вільної незалежної особистості;
- забезпечення свободи і права дитини в усіх проявах її діяльності, урахування її вікових та індивідуальних особливостей, забезпечення морально-психологічного комфорту дитини;
- впровадження шкільного самоврядування, яке під свободою і самостійністю дитини передбачає виховання гуманістичних та демократичних ідей і світогляду, необхідних сучасному суспільству.
Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку: формування компетентностей; розвитку компетентностей; перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей; корекції основних компетентностей; комбінований урок.
Також передбачені екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, лекції конференції, форуми, спектаклі, квести, інтерактивні уроки, інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки, пресконференції, ділові ігри тощо. Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, забезпечуючи досягнення очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах з предмету. Перевірка та оцінювання досягнення компетентностей здійснюватися у формі заліку, співбесіди, контрольного навчально-практичного заняття. Для підготовки до заліків та іспитів проводяться оглядові консультацій, які допомагають учням зорієнтуватися у змісті окремих предметів.
У закладі широко впроваджуються інформаційно-комунікативі технологій. Застосування ІКТ в освітньому процесі базується на загальному розумінні зміни ролі інформації та принципах інформаційної взаємодії в різних напрямках освітньої діяльності Це дозволяє формувати позитивну мотивацію учнів до навчальної діяльності, критичне і логічне мислення, вміння приймати рішення, співпрацювати в команді, бути конкурентоздатними та впевненими особистостями.
Вчителями закладу створена модель уроків на основі синтезу оригінальних прийомів, елементів інноваційних педагогічних методик і інформаційно-комунікативних технологій та традиційних форм організації освітнього процесу. Розширено предметне навчальне середовище, створенні умови для оптимального розвитку навичок роботи з інформацією, формування вмінь і навичок дослідницької і пошукової роботи.
Серед використовуваних засобів: мультимедійні презентації, мультимедійні карти, проекти, онлайн-тести, програмовані засоби навчення та інше.
Вчителі не тільки самі активно використовувують інтернет-ресурси, сучасні інформаційні технології, але й забезпечують їх активне використання учнями. Тому створенні вчителями персональні предметні сайти, блоги є однією з важливих форм роботи сучасного вчителя і є поштовхом для подальшого освоєння нових сучасних веб-ресурсів відповідно до вимог ІКкомпетентності, що важливо у процесі модернізації навчання в сучасній школі.
Розділ 6 Показники (вимірники) реалізації освітньої програми
Рівень реалізації освітньої програми вивчається шляхом моніторингу якості проведення навчальних занять, моніторингу досягнення учнями результатів навчання (компетентностей); проведення контрольних випробувань учнів; участі здобувачів освіти школи у предметних олімпіадах різного рівня, Всеукраїнських інтелектуальних конкурсах та турнірах; шляхом складання та захисту наукових проектів та участі в роботі МАН; аналізу результатів участі учнів у ДПА і ЗНО.
Розділ 7 Програмно-методичне забезпечення освітньої програми
Для виконання освітніх програм школи на 2020/2021 навчальний рік передбачено використання, затверджених Міністерством освіти і науки України, навчальних програм з усіх предметів інваріативної частини; курсів за вибором і факультативів варіативної складової, що забезпечує інтеграцію загальноосвітніх (основних і додаткових) програм, у єдину освітню програму, що дозволяє одержати запланований результат освіти – “модель” випускника
